Джозеф Редьярд Кіплінг

 

30 грудня виповнюється 155 років від дня народження Джозефа Редьярда Кіплінга - англійського прозаїка, поета, казкаря.

З ім'ям Кіплінга ми вперше зустрічаємося ще в дитинстві, читаючи його книги про пригоди Мауглі, про кішку, що гуляла, як сама собі знала, про краба, що грався морем, про допитливе слоненя, якому крокодил розтягнув ніс, перетворивши на довгий хобот.

Розумні та добрі, простакуваті й підступні, герої чудових творів Кіплінга приходять до читачів з індійських джунглів, африканських саван, річок і морів Африки та Азії.

Казкове і буденне природно переплелося в його творах, тварини тут дуже схожі на людей — і все це надає ще більшої правдивості його творам.

У двадцять три роки він став знаменитим, у двадцять чотири – уславленим.

У 1907 р. Кіплінг отримує Нобелівську премію.

На той момент йому було всього 42 роки – поки жодному письменникові не вдалося отримати цю премію в більш юному віці.

Кожне слово Кіплінга Британія цінувала, як золото: він отримував нечувано щедрі гонорари – шилінг за слово.

Коли він помер, труну, накриту британським прапором, несли прем’єр-міністр Стенлі Болдуін та фельдмаршал Бернард Лоу Монтгомері.

Цікаві факти з життя Кіплінга

Батьки назвали Редьярда, який з’явився на світ в Бомбеї, в честь англійського озера, біля якого вони познайомилися.

Коли Кіплінгу було п’ять років, а його сестричці – три роки, батьки відправили їх з Індії в британський пансіон, де діти провели наступні 6 років.

Подружжя, яке утримувало цей заклад, погано поводилося з малюками, і під впливом цих переживань Кіплінг до самої смерті страждав від розладу сну.

У 12 років Кіплінг вступив до училища, де молодих людей готували до вступу у військову академію.

Юнак успішно його закінчив, однак з’ясувалося, що Редьярд короткозорий, тому кар’єра в армії йому не світить.

В училищі Кіплінг почав писати розповіді, які справили враження і на його викладачів, і на батька Редьярда.

Коли стало ясно, що військового з юнака не вийде, батько влаштував його на роботу в індійську газету.

Книги Кіплінга вперше з’явилися на прилавках книжкових магазинів в 1883 році.

З 1889 року Кіплінг подорожував по всьому світу, писав дорожні замітки. У жовтні він приїхав до Лондона і майже відразу став знаменитістю.

Почавши з «Балади про Схід і Захід», він йшов до нової манері англійського віршування, створивши «Пісні казарми».

Кіплінг став масоном за півроку до того, як йому виповнився 21 рік, хоча цей вік вважається мінімальним для прийому в ложу.

Незабаром після того, як Кіплінг одружився з сестрою свого покійного приятеля, збанкрутував банк, де знаходилися всі його заощадження.

Молодій родині ледь вистачило грошей на те, щоб дістатися до американського штату Вермонт, де жили родичі дружини письменника.

Сім’я Кіплінга прожила в США чотири роки.

За чотири роки, прожиті в Америці, Кіплінг написав кращі свої твори. Це оповідання, що увійшли до збірок «Маса вигадок» (1893) і «Праці дня» (1898), а також вірші про кораблі, про море і моряків-першопрохідників, зібрані в книзі «Сім морів», і дві «Книги джунглів» ( 1894-1895). У 1896 році він написав книгу «Відважні мореплавці».

На початку 20-го століття Кіплінг придбав будинок в Англії, де разом з родиною прожив до кінця життя.

Кіплінг займався не тільки творчістю, а й політикою – зокрема, він попереджав про насування війні і виступав проти фемінізму.

Старша дочка Кіплінга померла від запалення легенів.

Син Кіплінґа – Джон – загинув в бою на початку Першої світової війни. Його тіло так і не було знайдено.

Кіплінг увійшов до комісії, яка займалася похованням загиблих солдатів. Саме він вибрав цитату з Біблії “Їх імена будуть жити вічно”, яка вибита на пам’ятних обелісках.

Після смерті сина письменник жив настільки усамітнено, що одного разу один із журналів оголосив про його смерть.

«Тільки що дізнався, що я мертвий, – написав у відповідь Кіплінґ – Будь ласка, не забудьте видалити мене зі списку ваших передплатників».

На вершині слави і багатства Кіплінг уникав публічності, відмовився від звання поета-лауреата і почестей.

У 1902 році оселився в глухому селі в графстві Суссекс.

У 1901 році випустив роман «Кім», своє прощальне слово до Індії, в 1902 — чудову дитячу книжку «Казки просто так».

Помер Редьярд Кіплінг в Лондоні 18 січня 1936 рок від виразки шлунку. Похований у Куточку поетів у Вестмінстерському абатстві.

Це цікаво

Письменник писав лише чорним чорнилом.

Улюбленим письменником Кіплінга був Льюїс Керрол, а «Алісу в Країні чудес» та її продовження – «Аліса у Задзеркаллі» Редьярд знав майже напам’ять.

В оригінальному творі «Книга Джунглів», Багіра – це персонаж чоловічої статі, а перекладачі змінили Багіру швидше за все, тому, що слово «пантера» – жіночого роду.

Суперечки про Редьярда Кіплінга продовжуються і сьогодні, а збірки його творів традиційно завершуються віршем «Прохання», останні рядки якого: «Лише у моїх книг розпитуйте про мене».

Усіх бажаючих запрошуємо відвідати бібліотеку і поринути у казковий світ Редьярда Кіплінга