ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ БАЛЬЗАКА

СІМНАДЦЯТИРІЧНИЙ РОМАН В ЛИСТАХ
Кохання французького письменника #Оноре_де_Бальзака і польської аристократки #Евеліни_Ганської.
Одного разу в купі кореспонденцій Бальзак побачив дивний лист. На ньому не було адреси, а підписаний він був надзвичайно таємниче: "Іноземка". Уявляєте? Загадково і романтично. Прочитавши лист, який стосувався останнього роману Бальзака, він розпізнав в авторі доволі освічену жінку.

"Ваша душа прожила століття, шановний пане, - писала незнайомка, - а тим часом мене запевнили, що Ви ще молоді, і мені захотілося познайомитися з Вами ... Коли я читала Ваші твори, серце моє тріпотіло; Ви показуєте справжню гідність жінки, любов для жінки - дар небес, божественна еманація; мене захоплює Ваша чудова тонкість душі, вона ж і дозволила Вам вгадати душу жінки".

Йому так хотілося відповісти їй в такому ж тоні, але він не знав, куди писати. І з хвилюванням чекав чергового послання. І воно прийшло. Цього разу таємнича незнайомка запропонувала йому листуватися і, якщо він згоден, відповідь потрібно було дати через газету "Котідьєн". Так Бальзак дізнався, що його таємна шанувальниця пише з України, тобто з тодішньої Російської імперії:

"Кілька ваших слів, надрукованих в "Котідьєні" дадуть мені впевненість, що ви отримали мій лист і що я можу й надалі без страху вам писати. Підпишіть: "О.Б."

Тільки після того, як він дав оголошення в газеті, Евеліна Ганська відкрила йому своє ім'я. І вони почали активно обмінюватися кореспонденцією. Евеліна, здається, теж була тонким психологом. Вона зуміла так заінтригувати Бальзака, що єдиною його мрією стала зустріч з цією прекрасною жінкою, яка виявила таке розуміння його творчості та думок. Він наполягав на зустрічі й вірив у щасливе любовне з'єднання, хоча Ганська і зізналася йому, що має чоловіка.
Перша зустріч відбулася в Швейцарії. Невшатель - рідне місто гувернантки її дочки, куди Евеліна вмовила чоловіка з'їздити на відпочинок, і став місцем їхньої першої романтичної зустрічі.

Одна справа вигадувати образ, коли закоханих розділяють тисячі кілометрів, інша - побачити живцем зовсім поруч. Евеліна не розчарувала Оноре. І хоча їй було в той час 32 роки (вона збрехала, що 27), виглядала польська землевласниця прекрасно.

А ось огрядний Бальзак не вирізнявся особливою привабливістю і спочатку неприємно вразив Евеліну. Вона сподівалася, що він набагато молодший, стрункіший і красивіший. Зовсім як при віртуальному знайомстві, коли вигадані образи не збігаються з реальністю. Але заговорити з ним довелося, і ось тут відбулося перетворення. Непривабливий зовні Оноре раптом змінився на краще, коли заговорив про свою любов. Воістину, жінка любить вухами.

Неймовірно харизматичний, дотепний і тонкий психолог, який знає жіночу душу як свої п'ять пальців, зачарував Ганську. І роман почав розвиватися з неймовірною швидкістю. Вони потайки зустрічалися, надсилали один одному записки та подарунки. Таємнича любовна метушня за спиною в чоловіка надавала їхнім відносинам особливої ​​гостроти і романтизму.
Бальзак дізнався, що Ганська - дочка польського графа Ржевуського - вийшла заміж за Венцеслава Ганського, коли їй було 19 років. Чоловік був лідером дворянства на Волині й володів розкішним особняком у Верхівні (біля сучасного Бердичева). Не можна сказати, що Бальзака приваблювала тільки краса і жіночність Ганської, її багатство і знатне походження теж зіграли свою роль. Старий чоловік колись міг звільнити місце поруч з приголомшливою жінкою, і Бальзак, нарешті, став би не вигаданим, а справжнім дворянином.
Щастя не було
Але чекати довелося не п'ять і не десять, а цілих 16 років. Весь цей час коханці зустрічалися, переписувалися, здійснювали спільні поїздки куди-небудь на нейтральну територію, де можна було насолодитися товариством одне одного. Все було так романтично ...

А тим часом багаторічна титанічна праця, поганий сон, літри кави не зміцнювали, на жаль, його здоров'я. Він товстішає, хворіє, слабне. І все більше мріє про тихе сімейне гніздечко під Бердичевом, де в старовинному родовому замку, на лоні прекрасної природи він буде жити з коханою жінкою в мирі та злагоді й зустріне старість багатим і щасливим.

Після смерті чоловіка, Евеліна Ганська не відразу зважилася на шлюб з Бальзаком. Ймовірно, любов її дещо охолола. Бальзак дуже змарнів. Він уже не виглядав ні коханцем, ні романтичним героєм. Втома і вік брали своє.

До того ж, Бальзак, який постійно присягався Евеліні в коханні, ніколи не зберігав їй вірність насправді. Він залишався найвідомішим Дон-Жуаном Франції. Сорокашестирічна Евеліна завагітніла, Бальзак був сповнений щасливих надій і навіть підібрав ім'я майбутній дитині. Але передчасні пологи, розбили його мрії. Тільки через 7 років після смерті чоловіка Евеліна зважилася на шлюб. Бальзак приїхав до Ганської, і виглядав таким хворим та жалюгідним, що серце її здригнулося. Вони повінчалися в Бердичівському костьолі Святої Варвари.​

Однак щастя не було. Бальзак, дитя жадібного століття, був занадто захоплений створеною ним мрією про кохання і не бачив того, що було насправді. Вдова з боргами, яка думала, у свою чергу, що відомий письменник не може бути бідним. І письменник, який чекав аристократичного шарму, але не мав нічого, крім придбаного на останні заощадження будинку в Парижі. Вони обидва виявилися розчарованими. Ні в неї, ні в нього не було грошей. Під час вінчання Бальзак підхопив страшний бронхіт. Він був слабким і безпорадним. Ева (так Бальзак називав Евеліну) писала до своєї дочки:
"Більбоке доїхав у такому жахливому стані, в якому ти ніколи його не бачила. Він нічого не бачить, не може ходити, раз у раз втрачає свідомість".
Йому потрібна була підтримка і тиха ніжність коханої жінки, яка, ймовірно, не могла йому їх дати. Після вінчання він прожив всього декілька місяців. Ця приголомшлива любовна історія закінчилася сумно. Можливо, тому, що з самого початку була вигадана письменником і його коханою.